Митцям


Не ділячи вінків і премій
І не чекавши нагород,
Без звань, чинів і академій
Іде мистецтво у народ.

Іде воно, неправду крушить,
Облагороджує чуття,
Всі зачерствілі будить душі,
Добром освітлює життя.

Той, хто несе свій дар народу,
Сильнішим стане у стократ,
Бо лиш народ не зрадить зроду –
Ваш друг, суддя і меценат.

Нехай же в творчому горінні
Вас надиха натхнення бог,
Нехай на рідній Україні
Зростуть і Рєпін, і Ван-Гог.

Нехай у подвигах буденних
Душа народу не згора,
Нехай встають нові Родени
На берегах ріки-Дніпра.

І хай повік цвіте митцями
Земля, що породила нас.
Своїм і пензлем, і віршами
Благословляє вас Тарас.