Це все - життя!


Велике місто. Площа. Люди
Снують, спішать не знать куди.
Ростуть великі новобуди,
Кричать веселі поїзди.

Далекі села. Сіють ниви –
На поле вийшли орачі;
Гримить гроза, проходять зливи,
І журавлів летять ключі.

Там заєць слуха шум вільшини,
В деревах чуть пташок пісні,
Піднявшись з дальньої вершини,
Орел повиснув в вишині.

Маленький жук повзе у нору,
Мурашки свій ладнають дім.
Бджола дзвінка злітає вгору
В промінні сонця золотім.

В воді брудній, в калюжах долі
Бактерій тьма і тут, і там.
Мала амеба ось поволі
Клітину ділить пополам.

У кожнім атомі протони
Таять енергію свою.
Навколо різні електрони
Літають в замкненім строю.

А далі там хвости комет,
Безмежний простір небуття,
Багато сонць, світів, планет,
Комах, людей... це все – життя!