Вода


Я приніс з колодязя води,
Сів на призьбі, і на відра глянув,
І побачив хвилі океану,
Зливи, водоспади і льоди...



Ріка


Нам би жити, як живе ріка,
Бо незмінні в неї береги,
А вода невпинно протіка,
Свіжа й чиста, сповнена снаги...


Пряшеву


“Є міста леви” (В.Симоненко)

Ти не лев, який до клітки звик,
Ти, мабуть, іще й не левеня,
Ти звичайне місто-трудівник,
Ти невтомне місто-каменяр.


Створення світу


Світ з’явився задовго до мене,
Його різні ладнали творці,
Я почну його знову творити –
Були різні початки й кінці...


"З часів печер, віки й віки..."


З часів печер, віки й віки,
Поети пишуть, і донині
Вірші ростуть, як ті піски,
Як дюни в спаленій пустині...


"Я приніс на цвинтар тобі квіти..."


На смерть О.Грищенка*

Я приніс на цвинтар тобі квіти...
(Що було б раніше принести!)
Гірко, що не вернешся ти звідти –
Всі, як кажуть, попалив мости...


Дещо про лаврове листя


З Греції пішли олімпіади,
Та забутий нині їх урок:
В нагороду всім лауреатам –
З дерева лаврового вінок!..


У льодовні


На травлері рибальському моряк
Був ненароком замкнений в льодовні,
А засуви міцні, не вирватись ніяк,
І жоден звук не доліта назовні...


Калейдоскоп


Доньці я купив калейдоскоп,
І вона з ним цілий день сидить,
Оченят не може відвести,
Геть забувши ляльок і пісок...


Чарівні окуляри


Я жалію, без міри жалію –
Десь поділись мої чарівні окуляри,
І тепер наді мною пливуть просто хмари,
Тільки пара і дим, а не витвори мрії...