Іван Коваленко » Це все - життя / Громадянські вірші різної тематики » Версія для друку

Година прийде!

Змалку не знав я

Щастя і долі,

Все міг стерпіти,

Все, крім неволі.

 

Визволю птаха,

Жука й комашину –

Нехай будуть вільні

Хоч на хвилину.

 

Виріс я, глянув

Навкруг і жахнувся:

Тільки неволя,

Куди не поткнуся.

 

Душі в полоні,

Серця у полоні!

Де і в якому

Стоїть це законі?

 

Сіті невидимі,

Ґрати і пута.

В’яне і гине

Душа в них закута.

 

Кинувся мужньо

Прямо на ґрати –

Знищить, розбити,

Знести і зламати.

 

Хто стане поряд

В битві нерівній,

В битві за волю,

Душам потрібній?

 

Кличу і знаю –

Прийде година:

Вийде з неволі

Вільна людина!


назад