Іван Коваленко » Це все - життя / Громадянські вірші різної тематики » Версія для друку
Година прийде! |
Змалку не знав я Щастя і долі, Все міг стерпіти, Все, крім неволі.
Визволю птаха, Жука й комашину – Нехай будуть вільні Хоч на хвилину.
Виріс я, глянув Навкруг і жахнувся: Тільки неволя, Куди не поткнуся.
Душі в полоні, Серця у полоні! Де і в якому Стоїть це законі?
Сіті невидимі, Ґрати і пута. В’яне і гине Душа в них закута.
Кинувся мужньо Прямо на ґрати – Знищить, розбити, Знести і зламати.
Хто стане поряд В битві нерівній, В битві за волю, Душам потрібній?
Кличу і знаю – Прийде година: Вийде з неволі Вільна людина! назад |