Іван Коваленко » Це все - життя / Вірші про сенс життя » Версія для друку

Сивий

Сивий іде чоловік,
Сивий, зовсім білий.
Горне волосся набік
Вітер несмілий.

Сивий, куди ти несеш
Тугу свою і втому?
Мабуть, зараз ідеш
Ти не додому.

Болі і радощі стер,
Думи несеш старечі...
Що ж тобі давить тепер
На твої плечі?

Сивий іде чоловік,
Голову нижче схиляє,
Вітер від нього втік,
Знов доганяє.

Сивий, які діла
Ти після себе лишаєш?
Все, що земля дала,
Ти покидаєш.

Ти ж бо від себе не втік?
Відповідь дай правдиву.
Сивий іде чоловік,
Зовсім сивий...


назад