Іван Коваленко » Це все - життя » Версія для друку

У льодовні

На травлері рибальському моряк
Був ненароком замкнений в льодовні,
А засуви міцні, не вирватись ніяк,
І жоден звук не доліта назовні.

Забули друзі. Добрий був улов.
Відзначили – і море по коліна!
Чекай всю ніч, щоб хтось сюди прийшов,
Коли заступить нова зміна.

А холод пробирає до кісток,
І щоб не змерзнути й діждатись порятунку,
Тягав моряк в пітьмі з кутка в куток
Мороженої риби запакунки.

Я теж в льодовні вже багато літ,
І в ній не рибу, а морозять душі!
Як той моряк, тягати рими мушу,
Щоб серце й душу не окутав лід.

Нехай ця праця марно пропаде,
Та ніч мине! Настане та година.
Відчинять засув. Буде знову день.
На вахту прийде нова зміна!


назад