Ще раз про ХХ вік


Не спрощуйте –
Ми живемо в двадцятому сторіччі,
Яке важкою складністю пашить.
В.Коротич

А я вам говорю –
Усе спростіть!
Зведіть наш вік
В найбільшу простоту.
За вигадку
Про складнощі століть
Сховати легше
Серця пустоту.

І я спрощу наш вік,
Як в класі учні дріб
Скорочують не раз,
Щоб приклада рішити.
І ось в чисельнику
Я бачу тільки хліб,
В знаменнику – всіх тих,
На кого хліб ділити.

Є й цілі числа тут:
Це – правда і добро,
А є брехня і зло,
І знаки в них від’ємні.
Є вічний творчий труд,
І є гаряча кров,
І енні долі щасть,
І будні темні.

Дивіться: виніс я
За дужки корінь зла,
Для всіх сердець
Знаходжу спільний множник,
До степеня підніс
Я чесні всі діла
І до нуля я звів
Поетів всіх тотожних.

І ось уже вам стало легше жить.
Здається, повністю
Розв’язана задача,
Але радіти ви
Не дуже ще спішіть,
Бо все-таки лишається остача.

Вона не ділиться
Й не додається теж.
Від дій усіх вона
Лишається незмінна.
Її величина,
Мабуть, не має меж...
В остачі в мене
Завжди – УКРАЇНА!