ІІ. Надія


А я, брате,
Таки буду сподіватись...”
Т.Шевченко


Хто сказав, що надія – це марне,
Ніби втіха тим дітям малим,
Що надія – це мево примарне,
Що зникає і тане, як дим.

Ні, надія – це сила велика!
Вона світить вночі, як маяк,
Як незгасна зоря вогнелика,
Проганяє і смуток, і ляк.

Коли віра твоя притупилась,
Хай надія росте і живе!
Розпрямля твої згорнуті крила
І до праці невтомної зве!

Лиш надія розпуку поборе,
Сил додасть у тяжкій боротьбі,
Переможе і відчай, і горе,
Збереже все найкраще в тобі.

Треба бути бадьорим і мужнім,
І надію будить у серцях,
Гнати розпач і сум осоружні
І стояти в борні до кінця!

Тож живи і працюй безустанно,
У негоди і бурі не гнись,
Сподівайся звитяжно й незламно,
Як Тарас сподівався колись!

 

__________________________

Слова вірша використані в пісні "Ожиємо, брати"