І. Віра


"Не спроневірився,
не спроневірюсь!”
І.Франко

В петербурзькім холоднім тумані
Нашу віру кував нам Тарас,
Він носив її в серці, як рану,
І лишив її в спадок для нас.

Заповів нам нести її гордо,
Гартувати в завзятім бою,
Не боятись ні Бога, ні чорта,
Вірить в правду і силу свою!

Скільки ж їх, що цю віру плекали,
І за неї життя віддали,
По яких їх усюдах не гнали,
Мук яких ще для них не знайшли!


Хто ж розбив їх здобуток на скалки,
Нашу віру розвіяв, як прах,
Як могли ми – негідні нащадки –
Свою славу пустить по вітрах!

Ми не смієм! Не маємо права
Дозволяти себе затоптать!
Є в нас сила, і правда, і слава,
І земля своя рідна й свята!

Хай же віра здійснить своє чудо, –
Зрушить гори і скелі зітре!
Лиш народ, що так вірити буде,
Зроду-віку не згине, не вмре!

 

_______________________

Слова вірша використані в пісні "Ожиємо, брати"