Не мене


Не мене розіп’яли,
І не ніс я хреста на Голгофу,
А страшенний тягар
Мені давить весь час на плече.
Не спалили мене
Во славу отця Саваофа,
А мене той вогонь
Ще і досі нещадно пече.

Не мене розстріляли,
Поставивши десь край могили,
Але тисячі куль
Маю вічно у серці своїм.
В душогубці страшній
Не мене гірким газом труїли,
А у горлі моїм
Все стоїть той задушливий дим.

Не мене тут повісили
Рано-вранці під дріб барабанів,
І не я зазнавав
В казематах пекельних тортур,
А мій біль не стиха,
І горять без кінця мої рани,
Мою шию стиска
Той катами намилений шнур.

Я живу й не живу,
Бо мій біль ні на мить не вгаває.
Там – Майданек й Сибір
І кістками гримить Колима.
Як я заздрю отим,
В кого радість і щастя буває,
Бо мені на землі
Ні спокою, ні щастя нема.