Іуди


Іуди живуть поміж нами,
І їм ще нема переводу,
За чорні діла срібняками
Одержують винагороди.

Де діло високе і чесне,
Де світло засвічують люди,
Там зразу ж Іуда воскресне,
Підкрадеться тінню Іуда.

З роками міняють личину,
Їм збільшують плату за зраду.
Іуди високого чину
Іудині мають посади,

Потискують руки, вітають,
Свої роздають поцілунки.
На чорних ділах наживають
Чини, ордени і рахунки.

Здається – рятунку немає.
Як символ підлоти і бруду,
Як прапор наш час висуває
Продажного ката – Іуду.

Та встане пробуджена совість.
Її не залить коньяками,
Щоб зради і підлості повість
Своїми закінчить руками.

Ця месниця, грізна і дужа,
Розкриє Іудині справи,
Покличе загублені душі
Чинити і суд, і розправу…

Іуди живуть поміж нами,
Та ми ще діждемося чуда:
Заткнеться навік срібняками
І здохне останній Іуда!