Долина Надсона*


В долині цій згасав колись поет,
Шукаючи у сосен порятунку.
З поезії він випив досить трунку,
У смерті вириваючись з тенет.

А ми по-іншому зникаємо до Лет,
Нічого не лишивши на рахунку, –
Раби мізерних пристрастей і шлунку,
Нікчемних прагнень і негідних мет.

Тож над поетами не мовкне сосен плач,
Та ти постій ще, вороне, не кряч,
Нехай не поспіша ота хвилина!

Я б ще хотів в передчутті сумнім,
Щоб залишилась з іменем моїм
Хоч би одна така долина…

_______________
*Семен Надсон (1862 – 1887) – відомий російський поет. Жив та лікувався в Боярці. Долиною Надсона названо улюблене місце його прогулянок у Боярському лісі.