"Ти не поет, ти деспоту служив..."


***
Ти не поет, ти деспоту служив,
Не Україні ти служив, а кату,
Віддав святині чисті супостату,
У грудях матері не бачачи ножів.

Ти відвертався від кривавих жнив,
Коли твою палили рідну хату,
Ти пузо грів, і їжу їв багату,
І смерть свою живим ще пережив.

Цвірінькнув в юності, дістав вінок і славу,
Вони тобі належать не по праву.
Віддай достойним слави і вінця,

Тим, що за Матір гинули в Сибіру,
А ти, що у підлоті втратив міру,
Чекай ганебного кінця!