Хочеш знати, яка вона, Що вона, хто вона? Це – квітка прекрасна, На хустині гаптована.
Візерунок – це вірш, Полотно – це душа, Колір ниток – любов, В нім – вся щирість вірша.
Тож рядки пофарбуй, Коли пишеш вірші, І квіток не гаптуй На лахмітті душі.
Хочеш знати, яка вона, Хто вона, де вона? Це – хмаринка легка, В сонця світ оброжевлена.
Та хмарина – твій вірш, В нього небо – душа. Сонця світ – це любов, Він вся ніжність вірша.
Без блакиті хмарина Лише пара і дим, А без сонця вона Стане мевом блідим.
Хочеш знати, чого Для поезії треба? Дуже мало: всього Тільки сонця і неба.
назад
|