І. Повернення


Яка печаль! Яка страшна печаль –
Самотнім бути в рідній стороні,
Де вже нема ні друзів, ні рідні,
Де вже тебе ніхто не зустріча...


ІІ. Останні дні


Він, хворий, тут сидів щодня над ставом,
Дививсь на церкву, на пташиний літ,
Щоб у душі своїй лишить їх вічний слід
І так у вічність увійти по праву...


ІІІ. Могила


Над ставом церква. Пагорб невисокий,
Як зелен килим, душу звеселя.
Могили не розгледіти здаля,
Дерев сім’я її вартує спокій...


Долина Надсона*


В долині цій згасав колись поет,
Шукаючи у сосен порятунку.
З поезії він випив досить трунку,
У смерті вириваючись з тенет...




Сіра мелодія


Сіро, сіро, темно-сіро.
Сірий день чи сіра ніч.
Сірий вітер хижим звіром

Сірий вир несе навстріч...

 

Пісня на слова І.Коваленка "Сіра мелодія"


Хтось у сірому


Чи не час змикати мені очі
Й землю залишати гомінку?
Хтось у сірому приходить вже щоночі
І сидить у сірому кутку.


До годинника


Ти відстукуєш дні мої й ночі,
Ти рубаєш мій час на хвилини,
З кожним днем – і життя все коротше,
І попереду – тінь домовини...


Хоч так


Не так я дні прожив
Сьогодні і учора,
А совість не дріма,
Вимогливо пита,
Годинник зі стіни
Допитує суворо:
– Чому у тебе все
Не-так, не-так, не-так?


"Все відходить в давнину..."


Все відходить в давнину:
Муки, радощі, печалі,
Дні ясні, коли стрічали
Нашу юність і весну.
Хвилі часу все забрали
І понесли вдалину...


Невільник


Скільки ж бо написано на світі,
Скласти все – Монблан чи Еверест,
Не писав би, не страждав, повірте,
Хай на всьому крапка або хрест!