Шукаю я людину...


Леоніду Завальнюку*

Шукаю я людину, вашу ма!..
Таку, що не забуде рідну мову

"Над лісом хмари грозові..."


Над лісом хмари грозові,
Такі страшні, аж темно-сизі,
По них читаю, як по книзі,
Про лиха бувші і нові.


Ой, Юрку...*


Ой, Юрку... Уже тануть сніги,
Від Карпат теплий вітер повіяв,
І душа моя б’є в береги,
Хоче в далеч полинуть на мріях.

З того берега


А з того берега я чую голоси,
А з того берега я бачу блиск коси,
А я свого іще не доробив,
А я свого іще не долюбив.

"Я збережу усе, що є в мені..."


Я збережу усе, що є в мені,
І знаю – заплачу за це велику плату,
За світло у душі віддам любу ціну,
В півтемряві не буду помирати...


Моя сентенція


Я іспитів тяжких
зазнав в житті багато:
Довбав граніт,
клав цеглу і бетон,
Щоб з цього вивести
і твердо пам’ятати
Один нерушний
і святий закон:
Від всіх матерій
дух людський міцніше.
Він сили зла долає
до кінця,
І лиш любов
(й нічого в світі більше!)
Єднає й скріплює
І душі, і серця.


Настав час роздуму


У вік ракет, біонік, кібернетик,
Шалених швидкостей і атомних чудес
До роздумів людей я повертаю
І говорю: “Людино, зупинись!..

 

Настав час роздуму! Задумайся, Людино,
Куди ти йдеш і чим тепер живеш?!


Четвертий іспит


Три іспити тяжкі вготовано людині –

Так мудреці навчали стародавні.

Це – слава, влада і багатство.

Коли крізь все це пройде чоловік

І людської подоби не загубить,

Тоді лиш гідний він звання людини...


Дощ


Чи ви бачили, як

Починається дощ?

Пада перша краплина

Раптово на брук…

Перехожий іде,

А на ньому новий макінтош,

Та ще й зверху стирчить

Дорогий капелюх...

 


Найвища вершина


Нас у школі учили про різне:
Про найглибші на світі моря,
Про найдальші на світі країни,
Про найвищі вершини гірські…