"Заходжу в сад душі своєї..."


Заходжу в сад душі своєї,
Все далі йду, в гущавину,
В усі куточки зазирну, –
Прийшов прощатися до неї...


"Ти уяви, який тут луг..."


Ти уяви, який тут луг,
Ти уяви, серед заплав.
Ти уяви той виднокруг.
Ти уяви – я й сам не знав...


"Ти спиш? Не спиш..."


Ти спиш? Не спиш
І не лягла.
Серед узвиш
Заснула мла...


"Вода з покрить..."


Вода
З покрить
Спада
Шумить.

"Життя проходить безподійно..."


Життя проходить безподійно,
Течуть марудні, сірі дні.
Так заметільно, сніговійно,
Що ліпше згинути мені...


"Ти свій бушлат, я свій бушлат..."


І.Світличному

Ти свій бушлат, я свій бушлат
На одного чіпляєм цвяха,
Спимо разом, як з братом брат,
І ти поет, і я невдаха...


"Як зек свій одяг на прожарку..."


І.Світличному

Як зек свій одяг на прожарку,
Так віддаю тобі свій вірш.
Їй-Богу, класну дам заварку,
Лиш ти прожар його скоріш...


"Лаштую воза у дорогу..."


Лаштую воза у дорогу,
Хоч шкода – нічого везти.
Назад попалені мости,
І у саквах нема нічого...


"В сріблястім інеї дерева і будови..."


В сріблястім інеї дерева і будови,
Сріблясто мерехтить вгорі Чумацький шлях.
А у тайзі живе сріблясто-хижий птах,
Чига на мене, вийшовши на лови...


Сонет арифметичний


Хоч безнадія серце стисла,
Душа ще трішечки жива.
Обридли образи й слова,
Частіше думаю про числа.