Про цикл "Роздуми"


У циклі „Роздуми” (1960-1970) Іван Коваленко у віршованій формі викладає свої думки з питань, якими він переймався на той час.  Бездоганний білий вірш надає поету простір для складних філософських міркувань. У цих творах особливо  відчувається обізнаність поета у різних філософських вченнях, висока загальна культура. Коваленко з позицій шістдесятника розкриває ідею  самоцінності людської особистості („Квітковий роздум”), торкається глибинного сенсу поетичного слова („Перлини”, „Хід конем”), формулює своє філософське та моральне кредо  („Четвертий іспит”) тощо. Ці твори сповнені оригінальних думок. Поет не підпав під вплив якоїсь конкретної філософської доктрини і не поспішав, начитавшись премудростей, ділитися з наївністю неофіта щойно прочитаним. Він повіряє читачеві свої власні думки.

Настав час роздуму


У вік ракет, біонік, кібернетик,
Шалених швидкостей і атомних чудес
До роздумів людей я повертаю
І говорю: “Людино, зупинись!..

 

Настав час роздуму! Задумайся, Людино,
Куди ти йдеш і чим тепер живеш?!


Четвертий іспит


Три іспити тяжкі вготовано людині –

Так мудреці навчали стародавні.

Це – слава, влада і багатство.

Коли крізь все це пройде чоловік

І людської подоби не загубить,

Тоді лиш гідний він звання людини...


Дощ


Чи ви бачили, як

Починається дощ?

Пада перша краплина

Раптово на брук…

Перехожий іде,

А на ньому новий макінтош,

Та ще й зверху стирчить

Дорогий капелюх...

 


Найвища вершина


Нас у школі учили про різне:
Про найглибші на світі моря,
Про найдальші на світі країни,
Про найвищі вершини гірські…


Твої багатства


Так чим же багата людина? –

Можливо, захочеш ти знати...

 

Є три лиш багатства у тебе:

Здоров’я, знання і душа.

 

Яке ж з трьох багатств найцінніше? –

Можливо, захочеш дізнатись...

Тож краще ти сам поміркуй:




Квітковий роздум


Я лісом йшов… Люблю збирати квіти…

Над кожною схиляюся в задумі –

Квіткову мову хочу розгадать.

Не знаю я, який премудрий вчений

Сказав, що квіти – це лише принада,

Щоб кликати комах для опиління…

Мабуть, він комашиний розум мав...


Перлини


На теплім дні в морях і океанах
Живуть перлівниці – істоти примітивні.
Між черепашок двох – шматок живого тіла,
Захований від всіх навколишніх тривог,
Їх існування там спокійне і нудне...


Хід конем


Я часто в юності колись сідав за шахи,
Мене вражала ця таємна гра.