"Сидів Степан багато літ..."


Сидів Степан* багато літ –
“Ні знака, ні прівєта”,
Та сів художник і як слід
Намалював портрета.

Тепер узнає увесь світ
Ученого аскета,
Посилка буде і привіт,
І слава для поета.

Та шмон є шмон,
Такий закон,
І знов нема нічого.

З портрета зроблена мішень,
В портрет палили цілий день.
Спасибі – не в живого.
_________________________
*Степан Сорока, багаторічний політв’язень. У вірші описано дійсний факт з табірного життя. “Шмон” – обшук.