"Лаштую воза у дорогу..."


Лаштую воза у дорогу,
Хоч шкода – нічого везти.
Назад попалені мости,
І у саквах нема нічого.

Було усього, слава Богу, –
Страждань, і сліз, і марноти,
Та не покличу на підмогу,
Щоб хрест як-небудь донести.

У час тяжкий, у пору строгу
Нелегко вибрати дорогу,
Пізнать, де зло, де благодать.

Не похвалюсь, та жив, як треба.
Я зір завжди звертав до неба,
І ось – рукою вже подать.