"Як зек свій одяг на прожарку..."
І.Світличному
Як зек свій одяг на прожарку,
Так віддаю тобі свій вірш.
Їй-Богу, класну дам заварку,
Лиш ти прожар його скоріш.
Але не пережар на шкварку,
Щоб від прожарника не згірш,
Щоб не сказали: “Падло, марку
Паскудить, совісті й на гріш!”
Прошу не з остраху, не здуру:
Пильнуй як слід літературу,
Бо все те рам’я погорить,
І я після твоєї школи
Ходитиму, як бубон, голий,
А треба ж чимось зад прикрить.