Сонет віри й надії


Осінній день, велике Свято,
Не дика вигадка пуста.
Так Віра прорекла крилато:
Це – день Воздвиження Хреста.

На нім Христа було розп’ято,
І не зотліла річ свята.
В землі пролежала багато,
Знайшли й воздвигли на літа.

А я, розп’ятий не воскресну,
Хоч і полину в даль небесну,
Куди укаже Божий перст,

Та на землі не весь загину,
Бо знайдуть люди і воздвигнуть
Мій вірш скорботний – вічний хрест.