Линяють істини затерті,
Тихіше серця перестук,
Та линуть спогади уперті
Про тих, хто падали на брук.

І я, доходячи до смерті,
Напередодні благ чи мук,
Все жду, що прийде між поетів
Апостол правди і наук.

Даремно жду... Багато років
Косноязичать лжепророки,
А істину беруть на глум.

А все вирішується просто:
Ти сам пророк, і сам апостол,
І сам собі володар дум.