"Коли надворі ніч глибока..."


Коли надворі ніч глибока,
А в душах зло і темнота,
Бог людям шле тоді Пророка,
Що йде і шляху не пита.

І можновладцям з ним морока:
Немов людина, та не та.
Чи розіп’ять його до строку,
Чи кинуть в табір на літа?

Даремно все – десниця Божа
Пророку всюди допоможе.
Він нагадать прийшов громово

Про те, що завжди було спершу
Усіх початків, дій і звершень,
Що на початку було Слово!