Впихаю думку у сонет,
Вона пручається, не лізе.
В сонета грати не з заліза,
Та тісно думці, не секрет.

Абстракт міняю на конкрет,
Модерн ховаю до валізи:
Нехай шукає критик кризи
Чи відзнача як творчий злет.

А тут простіш – ні те, ні друге:
Нема ні кризи, ні напруги –
Усе старе, як білий світ.

Не побороть людську натуру.
Загнав і Музу я до БУР’у.*
Якщо сидіть – то всім сидіть.
__________________
* БУР – внутрішня табірна тюрма.