"Тиран і деспот всіх піїтів..."


Тиран і деспот всіх піїтів,
На пси зійшов, було, сонет.
Вірш вирвався з вузьких тенет,
Як вільний птах з тісної кліті.

Святкує виспраглий естет,
Смакує форми розмаїті,
І поетичний вінегрет
Запанував в усьому світі.

Та воскресив знічев’я хтось
Сонет, як Лазаря Христос;
Все переплуталось химерно,

І почалися чудеса:
Сонет сміється над модерном,
Сонет стає модерном сам.