Іван Коваленко » У неволі: Уральські сонети » Версія для друку
"Сидів Степан багато літ..." |
Сидів Степан* багато літ – “Ні знака, ні прівєта”, Та сів художник і як слід Намалював портрета. Тепер узнає увесь світ Ученого аскета, Посилка буде і привіт, І слава для поета. Та шмон є шмон, Такий закон, І знов нема нічого. З портрета зроблена мішень, В портрет палили цілий день. Спасибі – не в живого. _________________________ *Степан Сорока, багаторічний політв’язень. У вірші описано дійсний факт з табірного життя. “Шмон” – обшук. назад |