Іван Коваленко » У неволі: Уральські сонети » Версія для друку

"Ти справжній раб борщу і сала..."

***

Ти справжній раб борщу і сала,
І це довів уже не раз.
Горілка розум твій приспала
В години кривди і образ.

Таких, як ти, тепер немало –
Декламачів бундючних фраз.
Біля корита місця б стало,
А честь і совість – не указ.

А я слабий, старий і кволий,
За Матір гнаний до неволі
В країну дику і чужу.

До тебе звідси шлю я вісті,
Що на твоїм сиджу я місці,
Його для тебе бережу!
назад