Іван Коваленко » У неволі: Уральські сонети » Версія для друку
"Ти справжній раб борщу і сала..." |
*** Ти справжній раб борщу і сала, І це довів уже не раз. Горілка розум твій приспала В години кривди і образ. Таких, як ти, тепер немало – Декламачів бундючних фраз. Біля корита місця б стало, А честь і совість – не указ. А я слабий, старий і кволий, За Матір гнаний до неволі В країну дику і чужу. До тебе звідси шлю я вісті, Що на твоїм сиджу я місці, Його для тебе бережу! назад |