Іван Коваленко » У неволі: Уральські сонети » Версія для друку

"Чи я стомивсь, чи змучивсь від недуг?.."

Чи я стомивсь, чи змучивсь від недуг?
Життя, як марево, і дике, і страшне.
Нехай промчить, пролине, промине,
Я затуляю зір і вимикаю слух.

О, згинь і відійди, всевладний дух,
Мене однак ніхто не спом’яне.
Ти не приходь і не жени мене
До мук нових, страждання і напруг.

Я ще потрібен у тяжкій борні,
Я ще в бою, як лицар на коні,
І не страшить мене смертельний жах.

Я не підставлю під удар чоло,
Хоч обступа мене підступне зло,
Та вірш, як меч, у мене у руках.
назад