Іван Коваленко » У неволі: Уральські сонети » Версія для друку
"Чи я стомивсь, чи змучивсь від недуг?.." |
Чи я стомивсь, чи змучивсь від недуг? Життя, як марево, і дике, і страшне. Нехай промчить, пролине, промине, Я затуляю зір і вимикаю слух. О, згинь і відійди, всевладний дух, Мене однак ніхто не спом’яне. Ти не приходь і не жени мене До мук нових, страждання і напруг. Я ще потрібен у тяжкій борні, Я ще в бою, як лицар на коні, І не страшить мене смертельний жах. Я не підставлю під удар чоло, Хоч обступа мене підступне зло, Та вірш, як меч, у мене у руках. назад |