Іван Коваленко » У неволі: За чорними гратами / Філософські вірші різної тематики » Версія для друку

"Попереду і позаду..."

Попереду і позаду
Океани небуття.
На біду чи на відраду
Нам дароване життя?

Цей один короткий спалах
Серед вічної пітьми, -
Ніби зірка, що упала,
Так усі згоряєм ми.

Та велить нам дух розкутий
З глибини тисячоліть
Найсильніше спалахнути,
Найяскравіше згоріть.

Щоб і мить оця прожита
Недаремною була,
Щоб на світі залишити
Більше світла і тепла.

 

Пісня на слова вірша "Попреду і позаду"


Історія написання вірша "Попереду і позаду"


назад