На озері


АЛЬФОНС ДЕ ЛАМАРТІН

Жене невпинно доля нас до нових берегів,
У вічну ніч наш шлях завжди лежить.
Невже не зможем ми у океані днів
Наш човен зупинить?

Ранок у жовтні


Ф.КОПЕ*

В цей час чудовий і ранній
Сад від сонця умить розцвіта;
В сивім осіннім тумані
Листя з дерев опада.

Людина і море


Ш.БОДЛЕР

Людино вільна, вічно будеш ти,
Як дзеркало своє, кохати ніжно море, –
Воно твоя душа, гіркі його простори,
І в прірвах дум твоїх не менше гіркоти.

Альбатрос


Ш.БОДЛЕР

Бува, для забавки нудьгуючі матроси
Серед безмежних вод, далеко від землі
Птахів могутніх ловлять, альбатросів,
Що супроводжують невтомно кораблі.