Альбатрос


Ш.БОДЛЕР

Бува, для забавки нудьгуючі матроси
Серед безмежних вод, далеко від землі
Птахів могутніх ловлять, альбатросів,
Що супроводжують невтомно кораблі.

І ось на палубі розпластані безсило
Царі небес, тепер незграбні і бридкі,
Тягають ідучи свої широкі крила,
Як весла непотрібні і тяжкі.

Крилатий мандрівець – який він жалюгідний,
Недавно красень ще – яким він став смішним.
І пихка в дзьоба дим йому якийсь негідник,
А інший передражнює, кульгаючи за ним.

Поете, ти такий, як птах той океанський,
Що не боїться бур, ні стріл, ні висоти,
Та в натовпі людськім ці двоє крил гігантських
Тобі перешкоджають по землі іти.

1974, Урал