Ранок у жовтні


Ф.КОПЕ*

В цей час чудовий і ранній
Сад від сонця умить розцвіта;
В сивім осіннім тумані
Листя з дерев опада.

Сиплеться тихо і квітне,
Можна пізнать його знов –
Листя дубове, як мідне,
Листя кленове, мов кров.

Потім спадають поволі
Крихітні гілочки голі.

Це не зима ще. Блідий
Промінь рожевий ще ллється.
Глянеш у сад, і здається –
Сиплеться сніг золотий.

1974, Урал

_____________________
*Переклади 1974 –75 рр. були зроблені у таборі з віршів, які поет знав напам’ять.