"Все на місті, все в порядку..."


Л.ЗАВАЛЬНЮК

Все на місті, все в порядку,
Фарби й пензлі він узяв –
Ніби вранішня зарядка,
Для душі свій комплекс вправ.

Він малює біля Нілу
В жар червоних голубів,
Він малює крокодилів,
Що, як небо, голубі.

А у зелені у чистій
Біле сонце аж горить.
Ви не лайтесь, колористи,
За жахливий колорит.

Перед вами він пасує,
Та, мабуть, не в цьому суть:
Він не Африку малює,
А малює він красу.

То нащо дзвонить без діла:
“Брак таланту”? Є талант,
І для мене зрозумілий
Всякий чесний дилетант.

Привітаю я артиста,
Що заграє на кларнет,
Водія з ліричним хистом,
Що напише вам сонет.

І я певен, ця сміливість
Ще невмілого пера
Завтра буде уже зрілість
І майстерності пора.

Недаремно ж у болоті
Ті загрузли аж до брів,
Хто в засаленій колоді
Все шукає козирів.

Зараз козир – в п’ятій масті!
Інше все – це гниль і тлін,
Хто обмежений – не майстер,
Не особа, дурень він.

Десь в майбутньому, я вірю
Щоб гостріший розум мать,
І філософ буде гирю,
Буде штангу піднімать.

То навіщо слів цей бренькіт:
“Брак таланту”? Є талант!
І мені все більш до серця
Всякий мирний дилетант –

Той, хто вирвався із цисти
Пережованих понять.
Так-то, братці колористи, –
Нумо краще віршувать!

1968, Боярка