Про розділ "Ранок"
Про цикл "На світанку"
Особливу увагу привертає вірш „У хлібах”, котрий свідчить про те, що Коваленко як поет відбувся якось відразу, без тривалого навчання поетичному ремеслу. Піднесений, мажорний лад, вправна поетична техніка, художні знахідки, національний колорит, тонкий ліризм, економні використання художніх засобів, чіткий пружний ритм, чарівні словотвори – такі риси притаманні віршу, про який іде мова.
"Я тим щасливий, що живу..."
Я тим щасливий, що живу,
Що можу бачить і любить
Людей, і сонце, і траву,
І неба ясную блакить...
"Довго темно й безпросвітно..."
Довго темно й безпросвітно
У моїм було житті,
Та ось зіронька привітно
Спалахнула на путі...
"Якщо сум тебе поборе..."
Якщо сум тебе поборе,
Глянь на мить у вічність ти.
Вийди в ніч, там небо – море,
В нім летять, горять світи...
"Літня ніч, і, ніби в морі..."
Літня ніч, і, ніби в морі,
Порозкидані вогні,
В темнім небі сяють зорі
Віковічно мовчазні...
Ніжність
По світу довго я блукав,
Тепла шукав я і привіту,
І ніжність ту, що в серці мав,
Я розгубив, розніс по світу...
"У вас чудові сині очі..."
У вас чудові сині очі,
А що за ними? Глибина,
Тривога дня, чи темінь ночі,
Чи ніжність, схована до дна?..