“Не згадуй мене ти ніколи…”


Не згадуй мене ти ніколи,
Ніколи в своєму житті.
Хай образ мій, сповнений болем,
Не стрінеться більш на путі...


"Я до тебе мчусь, кохана..."


Я до тебе мчусь, кохана,
Через гори і степи.
Ти ж від вечора й до рана
Тихим сном спокійно спи.

"В твоїм саду цвітуть каштани..."


В твоїм саду цвітуть каштани,
В твоїм саду пташиний спів,
А я блукаю знову рано
Там, де колись тебе зустрів.

Пливуть хмарки на ясне небо,
В повітрі тиха благодать.
Я б землю всю приніс до тебе
За усміх милий твій віддать.


"Зацвіли каштани ..."


Зацвіли каштани
У твоїм саду...
Жди мене, кохана,
Жди, і я прийду...



Під твоїм вікном


Ніч тривожна і ясна,
Сад твій чарами повитий.
До твого я йду вікна,
Щоб з тобою говорити...


"Зацвів бузок і руки ніжні..."


Зацвів бузок і руки ніжні
Простяг до мене у вікно.
І віти – квіти білосніжні
Так само пахнуть, як давно...


"Прощай, Десна. Мабуть, не скоро..."


Прощай, Десна. Мабуть, не скоро
До тебе я приїду знов.
І берег твій вкриває морок...
Прощай, Десна, моя любов.


"Потяг крикнув хрипко тричі..."


Потяг крикнув хрипко тричі,
В простір чорний полетів,
Гаснуть далі таємничі,
Світле марево вогнів.


"Потяг мчить в темряву ночі..."


Потяг мчить в темряву ночі,
Простір чорний розріза,
Бачу блискавки пророчі –
Насувається гроза.


"Я блукав сьогодні в лісі..."


Я блукав сьогодні в лісі,
Слухав шуми колискові;
Пахли квіти на узліссі,
Трави слалися шовкові.