"Час від часу..."


Вірш у прозі

... Час від часу з берега доноситься легенький подих вітру. Зашумить він протяжно в верхів’ях дерев, затріпоче тихо листками, потім зашелестить в очереті, нарешті вирветься на волю і теплий, і пахучий пробіжить над самою водою.


"Хвиля і човен..."


Хвиля і човен
Вдалеч зовуть,
Думами повен,
Вирушу в путь.


"Лину-плину на човні..."


Лину-плину на човні,
Легко й весело мені.
Ледве вдарю я веслом,
Хвиля піниться сріблом...


Коло річки, коло броду...


Коло річки, коло броду
Задивилась верба в воду,

Стали верби над водою...


Стали верби над водою,
І зелені, і сумні,
Привіталися зі мною
І застигли мовчазні...


Любі мої верби, тихі та зелені...


Любі мої верби, тихі та зелені,
Прощавайте. Може, не прибуду знов.

Прийди у сад


Прийди у сад. Тут так вишнево,
Тут край небесних володінь,
Тут травно так і яблунево,
І тінь, і листя шепотінь...

 

Пісня на слова вірша - "Прийди у сад"

 

 


Пори року


Влітку житами жовтіють поля,
Пахощі сіна прилинуть здаля,
Ліс прохолодою тихо війне,
Влітку усе приголубить мене:
Кожна травинка і кожен листок,
Сонце з проміння збудує місток,
Радо по нім я піду аж до хмар,
Сповнений
сонячних
чар...


Гроза


Ой гроза! Яка це сила!
Розгулявся громобій!
Хмара небо все закрила –
Дощовиця! Буревій!..


Боярський ліс


Вітер віє верховійно,
Знизу – тиша, шум – вгорі,
Пахнуть трави деревійно,
Смоли стигнуть на корі...