Цикл "Роки ідуть"
Цикл “Роки ідуть”, названий за однойменним віршем, охоплює 1941 – 1957рр. Це були доленосні часи у житті народів світу та нашої країни: друга світова війна; важкі повоєнні роки; роки нового розгулу тоталітаризму; смерть Сталіна.
Буде буря
Буде буря... Час надходить,
В чорних хмарах небо все,
І мене вона підхопить,
За собою понесе...
"Засни, коханая подруго..."
Засни, коханая подруго,
Я буду тут, не буду спать –
Мене схопила чорна туга
В свої лабети...
Зима
Зима надворі. Холод, сніг,
Метіллю простір геть закрито,
Нема ні стежок, ні доріг,
Все біло, тоскно, сумовито...
Колискова
Синові
Спи, мій хлопчику малий,
Оченя свої закрий.
Лист тріпоче,
Спати хоче.
Спи, мій хлопчику малий...
В'яз
У мене зразу ж біля хати
Росте старий, кремезний в’яз,
Розкинув віти, дивні шати,
У землю коренем зав’яз...
"Я відвідав ті місця..."
Я відвідав ті місця,
Де з тобою ми блукали,
Де весною розцвітали
Наші юнії серця...
Знов у лісі
Я знов у лісі... Став... Шумлять
Дуби, і сосни, і ялини,
І світла радість в душу лине,
Щоб з серця біль і тугу знять...
З ЛИСТІВ ДО БРАТА
Наступні чотири вірші адресовані Василю Коваленку, брату по батьку. Поет згадує ще брата Петра, що загинув на війні, та молодшого рідного брата Володимира, льотчика.
"Ти повернувсь в своє село..."
Ти повернувсь в своє село,
По всіх об’їхавши дорогах.
Життя немов би й не було –
Пройшло в турботах і тривогах...