Роки ідуть


Роки ідуть, і я старію,
Вкриває скроні сивина.
Мою велику давню мрію
Домріяв я, допив до дна.

І серце б’ється все тихіше,
Життя – місточок без перил.
І ніч навкруг, і тінь густіша,
І я один, і я без крил.

Бреду вперед тепер несміло,
Позаду щастя рубежі,
Лиш крок убік – і згине тіло,
В якому тісно вже душі.

Та я ступить цей крок не смію,
Лежать вперед важкі путі,
Одну любов, одну надію
Я маю ще в своїм житті...