» » » » Це осінь… Я знаю, відчув її вдачу...

Це осінь… Я знаю, відчув її вдачу...


Це осінь… Я знаю, відчув її вдачу,
Вона, підкрадаючись, тихо ступа,
Я вчора проходив під в’язом і бачив,
Як перший листочок, кружляючи, впав.

Над ним я спинився, і туга незнана
На мить моє серце в полон узяла.
Це осінь надходить, це осінь кохана,
Вона непомітно в наш край увійшла.

Я поглядом тихим окинув простори,
Зелені дерева, зелені сади,
Зелені берези стоять білокорі,
Та скрізь я знаходжу підступні сліди.

Це осінь, я знаю, відчув її вдачу.
У зелені буйній, у тіняві віт,
Я вчора проходив і вперше побачив
Осіннього золота схований слід.

У мене в волоссі кохана подруга
Знайшла білий волос, посріблий від дум,
Так ось вона, осінь, і глибшає туга,
І в серце прокрався негаданий сум.

Це значить – для мене пора вереснева,
А я ще сумую за літнім теплом,
В осінньому золоті будуть дерева,
А я буду квітнуть осіннім сріблом.