Ти прийшла, кохана осінь,
Розбудила давні сни,
Моє серце вже не просить
Щастя юної весни.

В теплім сонячнім промінні
Стріну осінь золоту,
Я тепер і сам осінній,
По-осінньому цвіту.

Я відцвів весною рано,
Я без полум’я згорів,
І тому-то так багряно
Я в останній раз розцвів.

Скоро я, як лист осінній,
Тихо, тихо опаду.
В теплім сонячнім промінні
Я засяю на лету.

Промінь сонця тихо ляже
На мою гарячу кров
І нікому не розкаже
Про мою ясну любов.

Та лиш осінь знов настане,
Встеле килимом сади,
Буду знов листом багряним
Я на дереві цвісти.