» » » » "Як тільки сходить сніг з землі..."

"Як тільки сходить сніг з землі..."


Як тільки сходить сніг з землі
І сонце землю обігріє,
В моїй кімнаті на столі
Вже перший пролісок синіє.

Зеленим ситцем квітне лан,
Цвітуть в саду моїм дерева,
А на столі нарцис, тюльпан
І вітка яблуні рожева.

Луна гучніш пташиний спів,
І за вікном вже тепле літо,
До мене з поля і лісів
Приходять в гості нові квіти…

А ось і осінь. У саду
Уже розквітли дивні шати
І гілку клена золоту
Тоді я вношу до кімнати.

Я так люблю її тоді,
Люблю без тями і без краю,
Листи багряно-золоті,
Листи кленові, що вмирають.

Отак живу я, друже мій,
Люблю усе живе й зелене,
І на землі оцій старій
Нема щасливіших за мене.