"І ми пригадаємо дні золоті..."


І ми пригадаємо дні золоті
І довгу, як завжди, почнемо розмову
Про юність ясну, що не вернеться знову,
Про все, що нам любе і миле в житті.

І будуть нас кликать до себе сади
І нас обгортати осінніми снами,
Що скоро на землю впадемо листами,
Щоб більше ніколи в житті не цвісти..