"Засни, коханая подруго..."


Засни, коханая подруго,
Я буду тут, не буду спать –
Мене схопила чорна туга
В свої лабети. Де дівать
Свій сум за сонцем і теплом,
Коли холодна ніч кругом?..
Ти спи. Тобі присняться діти
Весною в сонячнім саду,
Ти будеш там на них глядіти
Крізь зелень дерева густу.
І ти подумаєш: “Хоча б
Одне маленьке дитинча
Із них моє було… Не буде:
Війна. Пожежа. Гинуть люди
В залізі й крові день за днем.
Колись і ми отак заснем
І від всього цього спочинем…
А прийде час, і все загине,
Загасне сонце, і земля
Без теплих променів схолоне,
І лід покриє всі поля,
Загинуть люди, і потоне
Земля навік в морозній млі,
І спокій стане на землі…