Іван Коваленко » Роки ідуть / Вірші про явища природи » Версія для друку

Гроза

Ой гроза! Яка це сила!
Розгулявся громобій!
Хмара небо все закрила –
Дощовиця! Буревій!

Ой гроза! Яка це радість
Вийти з хати навмання!
З блискогромом обійнятись!
З громоблиском – на коня!

Ой гроза! Яка тривога!
Громорегіт, вітросвист!
В блисках он моя дорога,
Мчу туди, як з вітром лист.

Ой гроза! Яке грозище!
Боягузи, гей, назад!
Громовітер рве і свище,
В танці скаче зливопад.

Бог грози! Скажи, як звешся?
Я твій родич на землі!
Я, мабуть, з родини Зевса,
Брат Перуна, син Іллі!

Грозовиця! Громовиця!
Буревітер! Громобій!
Креше в небі блискавиця,
Грім гримить – в душі моїй!


назад