Іван Коваленко » Роки ідуть » Версія для друку

"Війна притиснула мене..."

Війна притиснула мене,
Як віз травинку край дороги,
Та сонце глянуло ясне,
І я зіп’явся знов на ноги.

Я кожну ніч пишу вірші,
Читаю книги, в далеч лину,
Вивчаю мови я чужі
І йду вперед я без упину.

Такий ось я. В далекий край
Зове мене незламна воля.
А як впаду, то що ж, нехай, –
Така була у мене доля.

Колись приїду я в село
На рідних нивах побувати.
Ми вип’єм чарку, як було,
І довго будем розмовляти...
назад