Ти повернувсь в своє село, По всіх об’їхавши дорогах. Життя немов би й не було – Пройшло в турботах і тривогах.
Війна принесла стільки втрат, Розливши всюди крові ріки. Не повернувсь один твій брат, Загинув, зник, пішов навіки.
Твій другий брат в чужих краях Забув село і Україну, У нього славний, мужній шлях, Собі обрав він путь орлину.
Не страшно згинуть в боротьбі, Собі обравши долю птаха… І пише лист оцей тобі Твій третій брат – поет-невдаха.
Я мрійник, книжник і поет, Живуть в мені незнані сили, І ні війни, ні років лет Жаги до щастя не згасили.
Ти зміни ждеш в своїм житті, Тепер ти маєш думку другу, І, може, скоро в рідний дім Ти приведеш собі подругу.
І, може, знайдеш щастя ти І радість пізнього кохання, Та без великої мети Ти проживеш життя останнє.
А я не так, я рвусь вперед, Обрав собі мету велику, А той, хто шлях цей обере, Не зможе щастя знать довіку...
назад
|