Іван Коваленко » Роки ідуть » Версія для друку

"Ти повернувсь в своє село..."

Ти повернувсь в своє село,
По всіх об’їхавши дорогах.
Життя немов би й не було –
Пройшло в турботах і тривогах.

Війна принесла стільки втрат,
Розливши всюди крові ріки.
Не повернувсь один твій брат,
Загинув, зник, пішов навіки.

Твій другий брат в чужих краях
Забув село і Україну,
У нього славний, мужній шлях,
Собі обрав він путь орлину.

Не страшно згинуть в боротьбі,
Собі обравши долю птаха…
І пише лист оцей тобі
Твій третій брат – поет-невдаха.

Я мрійник, книжник і поет,
Живуть в мені незнані сили,
І ні війни, ні років лет
Жаги до щастя не згасили.

Ти зміни ждеш в своїм житті,
Тепер ти маєш думку другу,
І, може, скоро в рідний дім
Ти приведеш собі подругу.

І, може, знайдеш щастя ти
І радість пізнього кохання,
Та без великої мети
Ти проживеш життя останнє.

А я не так, я рвусь вперед,
Обрав собі мету велику,
А той, хто шлях цей обере,
Не зможе щастя знать довіку...


назад