Не тебе я люблю...


Не тебе я люблю... Тільки мрію свою,
Лиш уяви химерної плід,
І здається мені: у казковім краю
Я живу так багато вже літ...

І в краю цім любов не згасає моя
Всім тверезим думкам вперекір.
Замість сонця сіяє твоє тут ім’я,
Твої очі горять замість зір.

Зараз осінь цвіте в чарівнім цім краю,
Менше сонце вже гріє згори,
Не тебе я люблю, тільки мрію свою,
То й поблідли навкруг кольори.

Але я ні за чим не жалкую... Нехай,
Є для всього осіння пора...
Хай лиш вічно цвіте зачарований край,
Де ніколи любов не вмира!