Зацвіли каштани У твоїм саду... Жди мене, кохана, Жди, і я прийду.
Жди мене в негоду, Жди, як квітне лан. Жди, коли на воду Опада туман.
Жди мене весною, Жди і восени, Жди, як ніч собою Навіває сни.
Теплим тихим ранком І під вечір жди, Жди мене й світанком, Жди мене завжди.
Та коли каштани Будуть розцвітать, Треба в час цей ранній Особливо ждать.
Треба вийти з хати І блукать в саду, Треба цвіт зірвати На моїм сліду.
І сказати вітру Наші ті слова. І сказати вітру Тільки раз, не два.
Де б не був – почую Любий голос твій. В сад твій прилечу я Через буревій.
Я прийду з вітрами, Обніму твій стан. Зашумить над нами Наш старий каштан.
назад
|