Давня пісня


Вітер бродить по полях,
Несе куряву на шлях.
Він приносить ніжні сни,
Дивну пісню з давнини:

Козак їхав на війну,
Кидав дівчину одну.
Налітали вороги,
Потоптали всі луги,
Порубали гай, діброву,
Взяли милу козакову,
Десь далеко завезли...
Стежки терном заросли.
Повертається козак,
Він до двору під’їжджа,
Спить, мабуть, його дівча.
Він дивується з коня –
Чом ніхто не відчиня?..